Основи віршування.

Віршування (версифікація) - мистецтво творення поетичних текстів та наука про нього, тобто система певних правил побудови віршованого твору.

Віршовою є мова, підпорядкована певній ритмічній організації і відмінна від розмовної мови. Основою віршової мови є ритм ( від грец. - такт, узгодженість). Це - упорядкований рух, періодичне повторення певних явищ у житті, природі, мистецтві ( наприклад, зміна дня і ночі, пір року, музицна мелодія тощо). Найважливішим же різновидом ритму у літературознавстві є поетичний (мовний) ритм. Це рівномірне чергування однорідних мовних одиниць, які називаються ритмічними одиницями. Найменша одиниця поетичного ритму - склад, головна - вірш (рядок).

Основними чинниками ритмічної організації мови поетичного твору є клавзула, рима, римування, віршовий розмір, строфа.

Розглянемо їх детальніше.

Клавзула - від лат. - закінчення - всяке римоване і неримоване закінчення віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу. Клавзули бувають:

• окситонні - з наголосом на останньому складі ( мороз, піч);
• паракситонні - з наголосом на передостанньому складі ( море,веселка, сміється);
• пропарокситонні - з наголосом на третьому складі з кінця слова ( яблуко, посмішка);
• гіпердаліктична - з наголосом на четвертому складі з кінця слова ( Котигорошко).
  Рима - від грец. - узгодженість - узгодженість, суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах на місці клавзул чи у середині рядка. Рима завжди є звуковим явищем, вона не буває ні буквенною, ні графічною.
  Також рими поділяються на :
• точні - всі звуки точно збігаються ( свічу- мовчу);
• приблизні - співзвучність неповна (криця - блискавиця).
  Рима виконує такі основні функції:

1. ритмічну - рима творить ритм у вірші, позначаючи закінчення рядків, підсилює мелодійність твору;
2. естетичну - рима прикрашає вірш;
3. магічну - часто слова, об’єднані римою мають символічне значення.
4. мнемотехнічну - рима допомагає запам’ятати текст.
   Існуюють різні способи римування. Основні з них такі:

1. Суміжне (парне) римування - перший рядок римується з другим, а третій - з четвертим ( за формулою аабб);
2. Перехресне римування - перший рядок римується з третім, а другий - з четвертим (за формулою абаб);
3. Кільцеве римування - перший рядок римується з четвертим, а другий - з третім ( за формулою абба);
4. Тернарне римування - перший рядок римується з другим, третій - з шостим, четвертий - з п’ятим ( аабввб) або перший римується з четвертим, другий - з п’ятим, третій - з шостим ( абвабв).
   Крім цього, є, так звані, білі вірші - написані певним поетичним розміром, з клаузулами, але без рим та напівбілі - у чотирирядковій строфі римуються лише другий і четвертий рядок (абвб).
   Наступний чинник організації віршової мови - віршовий розмір. Розглянемо детальніше види стоп.
   Двоскладові стопи.

1. Хорей ( трохей) - двоскладова стопа з наголосом на першому складі / -
   и /.
2. Ямб - двоскладова стопа з наголосом на другому складі / и - /.
3. Пірихій - службова двоскладова стопа з обома ненаголошеними складами / и и /.
4. Спондей - службова двоскладова стопа з двома наголошеними складами / - - /.
   Трискладові стопи.

1. Дактиль - трискладова стопа з наголосом на першому складі / - и и /.
2. Амфібрахій - трискладова стопа з наголосом на другому складі / и - и /.
3. Анапест - трискладова стопа з наголосом на третьому складі / и и - /.
4. Бакхій - службова трискладова стопа з трьома ненаголошеними складами / и и и /.

1. Звичайні строфи.
2. Моностих -однорядкова строфа.
3. Дистих (двовірш) - дворядкова стопа із суміжним римуванням.
4. Терцет (тривірш) - трирядкова строфа, об’єднана однією римою.
5. Катрен (чотиривірш) - чотирирядкова строфа з різними способами римування.
   Сонет - чотирнадцятирядкова строфа п’яти - або шестистопного ямба, що складається з двох катренів і двох терцетів з римуванням: абабаб абввдеед (можливі і інші варіанти римування). Зародився сонет в Італії у ХІІІ ст., серед найвизначніших майстрів сонета Данте, Петрарка, Шекспір, Ронсар, Бунін, Франко, Леся Українка, Зеров, Ахматова тощо.
   За змістом у сонеті перший катрен зазвичай містить тезу, другий - антитезу, а терцети - синтезу. Це називають сонетним замком. У сонеті кожна строфа синтаксично закінчена, а рими - точні і дзвінкі.